Щебень

Щебень (у просторіччі — щебінка) — неорганічний, зернистий, сипучий матеріал із зернами розміром понад 5 мм (за європейськими стандартами — понад 3 мм), одержуваний подрібненням гірських порід, гравію і валунів[1], попутно добутих розкривних і вміщуючих порід або некондиційних відходів гірських підприємств по переробці руд (чорних, кольорових і рідкісних металів металургійної промисловості) і неметалічних копалин інших галузей промисловості і подальшим розсівом продуктів дроблення. Зміст лещадних зерен-параметр, що визначає вміст у процентному співвідношенні лещадних (голчастих) зерен. У щебені нормують вміст зерен пластинчастої і голчастої форм. До зерен пластинчастої і голчастої форм відносять такі зерна, товщина або ширина яких менше довжини в три рази і більше. За формою зерен щебінь поділяють на чотири групи:

Група Назва зміст зерен
пластинчастої і голчастої форм
I кубовидна до 10 %
II покращена 10-15 %
III звичайна 15-25 %
IV 25-35 %
Необхідно зауважити, що лещадність-одна з найважливіших характеристик якості щебеню. Використання щебеню кубовидної форми дає найбільш щільну утрамбовку.

Наявність в щебені зерен пластинчастої і голковатої форм призводить до збільшення міжзернової пустотності в суміші. При виготовленні бутобетонних сумішей це призводить до збільшення витрати сполучного компонента, що тягне за собою додаткові матеріальні витрати. Крім того, кубовидні зерна мають більшу міцність, ніж зерна пластинчастої і голчастої форм. Отже, використання кубовидного щебеню у виробництві бутобетонних сумішей економічно доцільніше.

У той же час при будівництві залізниць і автомобільних доріг застосовують щебінь підвищеної лещадності, так як він володіє кращими дренуючими властивостями.

Закладка Постоянная ссылка.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *